Ребята, хочу поделится с Вами моей работой, интересной и познавательной историей о Бенджамине Франклине. Этого вы нигде не прочитаете!!!
Who is wise? He that learns from every One.
Who is powerful? He that governs his Passions.
Who is rich? He that is content.
Who is that? Nobody.
..
____________________________________________________________
Бенджамін Франклін
Eripuit coelo fulmen, mox sceptra tyrannis
/Marcus Manilius/
Осінь. 1630 рік. Пуританські колоністи Массачусетської колонії засновують місто Бостон. Ніхто й не здогадується, що через 76 років він подарує світові одного з найбільш славетних представників Людста (ВСР: Всесвітня рада миру). Він буде визнаний світом, обраний своїм народом, отримає вищі духовні і матеріальні багатства лише тому, що намагатиметься слідувати моралі, доброзичливості, дотримуватись власним принципам, пронизуючи терн життя. Діяння цієї людини створюватимуть майбутнє задовго після його смерті. Його ім’я Бенджамін Франклін. “Якщо ви хочете отримати чудові поради про те, як поводитися з людьми, керувати самим собою і вдосконалювати свої особисті якості, прочитайте його автобіографію, адже це — одна з найбільш захоплюючих історій життя», - промовив одного разу американський письменник Дейл Карнегі.
Сьогодні, напевно, не існує жодного американця, який би не знав про його існування. 307 мільйонів населення Сполучених Щтатів Америки живуть за незалежності та при діючій конституції завдяки його наполегливій праці з вірою в свободу, права й громадські чесноти. Люди бажають мати в себе його зображення на 100-доларовій банкноті. Вони цитують певні вирази, не замислюючись, що він промовив їх вперше. Життя геніального вченого, політичного діяча, дипломата, журналіста, видавця сповнене цікавими фактами, які змушують замислитись про життєві цінності. Хто ж він? Відповідь: той хто бачив світ на багато років вперед і знав, що йому потрібно дати аби думки стали реальністю.
Маленький Бенджамін був 15-ою дитиною в 17-ти дітній сімї від 2-го шлюбу. Молодший син молодшого сина, який в свого чергу був молодшим сином молодшого сина на протязі п'яти поколінь. Абія Фолгер, мати Бенджаміна, одна з перших поселенців Нової Англії та Джозайя Франклін, батько-трудівник, який займався виготовленням свічок та мила подарували йому життя з сильним духом. Це були люди, які володіли надзвичайним здоров”ям. Вони прожили у взаємній парі 55 років і померли в поважному віці.
Дитинство формувалось згідно оточуючих обставин: людей, що були поряд, їхніх захоплень, поглядів, матеріального становища та власних уподобань та здібностей. Маючи схильність до читання — за ствердженням Б.Ф. він не пам'ятав часу коли не вмів читати” - відвідував з 8-ми років граматичну школу, пізнаючи секрети стенографії. В кінці першого року навчання він значно випередив своїх товаришів в успішності і мав бути зразу ж переведений у 3-ій клас. Та за фінансових скрутнощів цьому не судилося стати. Наступним щаблем у освіті на який довелось стати Бенджаміну стала школа Джорджа Браунелла де навчали письму та арифметиці. Учень гарно справлявся із завданнями, проте потягу до розрахунків він не мав. З 10 років він почав допомагати батькові в його справі: нарізати фителі, заливати форми для відливки свічок та ін... Ця справа була йому не до вподоби, - він був в пошуку самого себе, його приваблювало море. Він з самого початку був лідером своєї справи, своєї думки. Батьківське ремесло змогло втримати хлопця лише до 12-го віку. Знання він брав з численних книг, на які витрачав значні кошти. Першопридбаними збірниками стали збірки Бертона Р. Благо, що його батько мав певний запас літератури в бібліотеці. Перші дебати проводив з товаришем Джоном Коллінсом. Серед них питання за необхідність надання освіти жінкам та власне оцінка їх здібностей. Щоб відстояти власну думку йому знодибились систематика інформації, чіткість і тверезість фактів, лаконічна красномовність. Бенджамін постійно вдосконалював сторону риторики та логіки, слідуючи сократівському методу пізнання та закріпивши в собі частину здорового скептицизму до релігійних доктрин. В його голові вже містились роботи Локка, Ксенофонта, Шефтсберрі та Коллінса. Бенджамін ріс духовно. Дотримуючись гармонії розуму та матерії він став вегетаріанцем. Легка їжа дає шлях до ясного розуму. З 1721 року таємно вирішив написати декілька статей до братової газети “Н”ю Інгленд Курант”. Це було друге видавництво на всю Америку. Потім він відкрив ім.”я невідомого, - того хто надсилав чудові нариси до редакції. Гнів та невдоволення старшого брата, що нерідко перетворювались в тиранію молодшого, заклали нелюбов Бенджаміна до людської деспотії на все життя. Перебування в таких обставинах ставало нестерпним. В 17 років він став на землю Н”ю Йорку, витративши майже всі свої кошти, які отримав від продажу книг, щоб дібратись до нових горизонтів. На цьому подорожі Бенджаміна не скінчились. Напроти, це був лише початок. Вимушений дістатись Філадельфії з метою влаштування на роботу до типографії, він зустрів на своєму шляху чимало перешкод в скруті та без даху над головою. Захворівши напасницею, він вилікувався за допомогою знань здобутих з книг. Він згадав, що читав про вплив великої кількості випитої холодної води на людину в якої сталась схожа халепа. Це допомогло йому видужати. В дорозі Бенджамін пізнає суть людської істоти, роблячи висновок про те, що, іноді, людина не забезпечена може бути більш щедрою за ту, що має не аби які кошти. Наступні роки мали місце в своєму формуванні завдяки чіткому плануванню та намаганні його реалізації. Б. Франклін часто згадував свій щоденник, який тримав в собі висновки з життя. Коли йому виповнилось 21 рік він заснував клуб з назвою “Хунта” з метою взаємного самовдосконалення. Він був своєрідною школою філософії, моралі і політики, проіснувавши більше 40-ка років. Цього ж року він заснував власну типографію. Велика енергія підштовхувала його зробити щось більше, досконаліше. Наступного року заснував Філадельфійський гурток ремісників та торговців “Клуб шкіряних фартухів “Джунто” ”, який в 1943-му році перетворився на Американське філософське товариство . За наступні роки з його ініціативи були засновані Американська публічна бібліотека та Філадельфійський університет, який згодом став основою до створення Пенсільванського університету.
Бенджамін Франклін, як людина освічена, всебічно розвинута з чітко сформованими моральними та політичними поглядами користувалась шаною та повагою населення. Точку політичного зору формувала концепція невід”ємних прав людини до яких він відносив життя, свободу та власність. Відстоював думку про зменшення ролі виконавчої влади, передусім про надання Джорджу Вашингтону надзвичайних прав. Він був великим борцем за свободу , виступаючи за відхилення рабства.
Інша сторона, що характеризує дану людину починається словами Робесп”єра в його листі до Б.Ф. “...ви найвидатніший вчений світу... ”. Майстер на всі руки. Його ідеї отримали право на життя в науковій та винахідницькій сфері. Ґрунтовний теоретик науки доніс до нашого часу всім відомі позначення електричних зарядів “+” та “ - ”, охарактеризував електричну природу блискавки, дав назву і характеристику течії Гольфстрим, запропонував теорію, що пояснювала походження північних вітрів, розробив ідею електричного двигуна.
Значна частина відомих речей, що полегшують життя в різних сферах, матеріалізувались вперше з ідей Бенджаміна Франкліна. Серед них запатентована крісло-гойдалка, громовідвід (блискавковідвід), біфокальні окуляри, медицинський катетор…
“Він вирвав у неба блискавку, а потім у тиранів скіпетри” - вирізано на бюсті Бенджаміна Ф. роботи знаменитого Гудона. Людина-геній, людина-історія. Він був єдиним хто скріпив три найважливіші документи, які були підґрунтям до створення Сполучених Штатів Америки, як незалежної держави: Декларацію незалежності США, Конституцію США та Версальський мирний договір 1783 року. Б. Франклін зробив неоціненний вклад в розвиток своєї країни не займаючи посади президента.
17 квітня 1790 року — останній день життя Б. Франкліна. В гавані Філадельфії всі судна опустили прапори. Франкліна поховали поруч з могилою Дебори. Артилерійська батарея пенсільванською міліції відсалютувала своєму творцеві і першому полковому командиру прощальним залпом. На його погребіння прийшли понад 20 тис. осіб.
На прикінці свого життя Б. Франклін написав: “Мені інколи хочеться сказати, що, якби в мене була свобода вибору, я б не заперечував знову прожити те ж саме життя з початку і до кінця; мені тільки хотілося б скористатися перевагою, яким володіють письменники: випускаючи друге видання, вони виправляють в ньому помилки, допущені в першому”.
Комментариев нет:
Отправить комментарий