27 листопада зібралося багато киян, щоб спільно вшанувати пам'ять жертвам Голодомору. Один зі свідків цих страшних подій розповідав: «Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука го
Голодомор 1932-33 років — одна з найстрашніших сторінок історії українського народу. Це історія геноциду проти квітучої нації, що жила на родючій землі. Тоді, у ті роки, весь хліб, який виростили українські селяни, з України було вивезено, і тисячі людей пухли та вмирали з голоду, втрачаючи своїх дітей. Страшнішого, здається, у світі бути просто не може!
Моя родина була не виключенням. Мої батьки розповідали, що в родині моєї бабусі була корова, яку вони ховали. Завдяки їй вони вижили.
Україна всі роки незалежності йде довгим шляхом досліджень, осмислення та визнання Голодомору геноцидом українського народу. В Україні триває кропітка дослідницька й інформаційна робота, пошук кваліфікаційного визначення трагедії. Наша країна також намагається якнайширше донести інформацію про Голодомор до світового співтовариства. За ці роки парламенти 11 країн окремими актами визнали Голодомор геноцидом, в 70 країнах було визнано історичний факт Голодомору. В Україні лише 2006 року Голодомор отримав належну оцінку – його визнали геноцидом проти українського народу на законодавчому рівні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий